«…У селищі Рокитне, після 10-годинної зливи, вночі вийшла з берегів річка Бунів. Перелякані люди в хатах лишали документи, гроші, хапали на руки дітей та втікали, бо боялися потопитися, вода прибувала надто швидко… Вулиця Зарічна перетворилася на суцільну річку, на ній затоплені хати, хліви, городи…»про ці минулорічні події писали всі ЗМІ, висвітлювала ТСН. Багато нарікань та звинувачень звучало на адресу склозаводу, стосовно бездіяльності влади, люди переживали через понищені речі, занедбаний врожай і загиблу худобу та птицю… Щоб хоч якось підтримати потерпілих, мінімізуваати збитки, завданні стихійним явищем – зливою, яка пройшла територією району 16 -17 травня 2019 року, ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» надав 20-ом домовласникам вул. Зарічної та Прибережної посильну матеріально-фінансову допомогу. Проте самим головним і правильним рішенням, яке прийняла адміністрація підприємства, було питання залучення науковців для розроблення науково-технічних рекомендацій стосовно оцінки стану ділянок річки та прирічкової інфраструктури з метою зменшення дії паводків на р.Бунів в межах села та селища Рокитне, а також відновлення екологічного стану водойми.

За ініціативи генерального директора ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» Леоніда Паробочого науковці НУВГП, річку Бунів, у межах села та селища Рокитне, протяжністю 2200 м, вперше комплексно обстежили та розробили дорожню карту відновлення. Кошти на наукове дослідження були виділені із фонду підприємства.

Днями, в адмінприміщенні склозаводу для керівників району, селища та села Рокитне науковці НУВГП презентували свої напрацювання. Експерти  детально розповіли про обстеження русла, заплави та водозбірної території річки Бунів, зупинилися на отриманих результатах польових, натурних досліджень, проананалізували склад води. Таким чином науковці зібрали повну інформацію по показниках мулових відкладень, якості води, ландшафту тощо.

 

«Розв’язуючи конкретні виробничі задачі із задоволення своїх матеріальних і духовних потреб, людина активно змінює природу, – виступаючи перед присутніми зібрання, зазначив Василь Корбутяка, доцент кафедри землеустрою, кадастру, моніторингу земель та геоінформатики НУВГП, кандидат технічних наук. – В більшості випадків негативно впливає на її рівновагу, допускає надто багато порушень вимог і норм з охорони довкілля. Свідченням цього може виступати той факт, що зростання антропогенного (прямий вплив людини) навантаження на басейн річки Бунів, зарегулювання стоку річки, забудова заплави зумовлює погіршення якості поверхневих вод, зменшення біопродуктивності, зміни морфологічних параметрів, погіршення самоочистної здатності, підтоплення території тощо. Зміни структури і параметрів функціонування водного об’єкту є наслідком прояву трансформаційно – деградаційних процесів, які розвиваються під впливом природних і антропогенних чинників. Аналіз розвитку та поширення цих процесів у річковій системі Бунів дає можливість виявити ступінь порушення екологічної рівноваги досліджуваного об’єкту.»

За словами науковців – стан водойми, р. Бунів, критичний. Розробка науково-технічних документацій дозволить намітити заходи стабілізації та відновлення екологічного стану річки Бунів, а також можуть бути використані при розробці плану управління ризиками досліджуваної території.

«Ми сьогодні зібралися для того, щоб спільно визначати першочерговість дій, запобіжних та відновлювальних заходів, які порібно проводити комплексно. Це справа не одного року, але ми її вже розпочинаємо», – сказав, підсумовуючи роботу зібрання, Леонід Паробочий, генеральний директор ПрАТ «Рокитнівський скляний завод».

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Please enter your comment!
Please enter your name here